Звернення Його Блаженства Святослава

з нагоди сорокової річниці Чорнобильської катастрофи

Вих. ВА 26/157 ENG

Христос воскрес!

Улюблені у Христі!

26 квітня виповнюється сорок років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції — трагедії, яка спричинила соціально-екологічну катастрофу глобального масштабу та назавжди змінила обличчя нашої землі та долі мільйонів людей.

Сорок років, згідно з біблійною традицією, – це особливий період: час випробувань, очищення пам’яті та глибокого переосмислення пройденого шляху, а також переживання Божої присутності серед нас. Так само, як колись народ Ізраїлю сорок років мандрував пустелею до обіцяної землі, так і ми вже чотири десятиліття несемо тягар Чорнобильської катастрофи. Сьогодні ми зупиняємося, щоб поміркувати над цією подорожжю крізь час і винести уроки на майбутнє.

Перш за все, схилимо голови перед мужністю дезактиваторів. Вони стали живим втіленням слів Христа: «Ніхто не має більшої любові над ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Івана 15:13). Ці люди пішли у вогонь і пом’якшили наслідки ядерної катастрофи не заради слави, а заради порятунку життів. Їхня жертва зупинила поширення смертельної радіації та стала живим щитом для всієї Європи та світу.

Сьогодні, коли Україна знову горить у полум'ї війни, ми бачимо той самий дух самопожертви у наших солдатах та рятувальниках. Ми молитовно згадуємо кожного, хто віддав своє здоров'я та життя за нашу безпеку. Нехай цей скорботний день стане днем ​​молитви: помолімося за тих, хто загинув, нейтралізуючи наслідки цієї катастрофи.

Навіть через сорок років ми знаємо лише частину численних еколого-соціальних викликів Чорнобиля, які відображаються в долях жертв. Ця катастрофа була не просто технічною помилкою — вона була наслідком духовної сліпоти радянської системи, яка ставила ідеологію вище за людське життя, а ілюзорну велич — вище за правду та моральну відповідальність.

Досвід Чорнобиля вчить нас, що людство не може свавільно та безкарно панувати над Божим світом. Катастрофа нагадує нам про нашу спільну відповідальність за все Боже творіння, за довкілля. Ми повинні усвідомити, що зловживання дарами Творця — забруднення повітря та води, виснаження землі, знищення природи, марнотратне використання енергії та ресурсів — є гріхом проти Бога, проти нашого ближнього та майбутніх поколінь.

Ми відзначаємо нинішню річницю Чорнобиля в умовах повномасштабної війни, яка знищує не лише людські життя, а й Боже творіння — землю, воду та ліси, перетворюючи їх на зону лиха. Ворог використовує цивільну ядерну інфраструктуру як інструмент шантажу. Окупація Чорнобильської атомної електростанції на початку вторгнення та постійна загроза на Запорізькій атомній електростанції свідчать про те, що не всі засвоїли уроки минулого.

Світ знову опинився на небезпечній межі, де людська гординя та безвідповідальність можуть призвести до нових катастроф. У цьому контексті ми закликаємо міжнародну спільноту вжити рішучих заходів, щоб запобігти повторенню трагедії, яка може перевершити події 1986 року.

Знищуючи енергетичну інфраструктуру, агресор не лише позбавляє людей нормальних умов життя, а й безпосередньо загрожує здоров’ю та життю мільйонів. З особливою гостротою трагічний досвід Чорнобиля та сучасні виклики війни закликають нас до екологічного навернення, про що постійно нагадує нам Церква.

Тож станьмо мудрими та відповідальними розпорядниками дарів Творця. Кожна зекономлена одиниця енергії, кожне посаджене дерево, кожен вчинок, спрямований на уникнення надмірного споживання, – це наш внесок у запобігання новим екологічним катастрофам.

Екологічний офіс УГКЦ з нагоди сорокової річниці Чорнобильської катастрофи започаткував Всеукраїнську екосоціальну кампанію «Свічка пам’яті» під гаслом «Пам’ятаймо минуле — захищаймо майбутнє». Її метою є вшанування пам’яті знезаражувачів та жертв катастрофи, а також заклик до екологічного покаяння та активного захисту довкілля перед обличчям сучасних загроз.

Запрошуємо всіх вірних нашої Церкви та людей доброї волі помолитися за упокій душ загиблих героїв-дезактиваторів та за здоров'я тих, хто досі несе тягар наслідків Чорнобильської катастрофи. Запалимо «Свічку пам'яті» на підвіконнях наших домівок у неділю, 26 квітня, о 20:00, як символ невгасимої молитви та надії на зцілення творіння. Будьмо солідарними з тими, хто потребує медичної та соціальної допомоги внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Нехай Господь, який своїм воскресінням переміг смерть, допоможе нам зцілити рани Чорнобиля. Благаймо воскреслого Христа про дар екологічного навернення, щоб ми могли бути гідними свідками Божої любові, перемагати зло, захищати наш спільний дім та примножувати дари Творця.

Благословення Господнє нехай буде на вас!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
у Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
про святого священномученика Януарія та його сподвижників,
і святого мученика Феодора Пергійського,
21 квітня 2026 року